Сторінка 11 з 12«129101112»
Модератор форуму: Апельсинка 
Ліс » Королівство_Гармонія » Толока » Ось,вона творчість!
Ось,вона творчість!
Cюзi Оффлайн · 04.09.2014 в 00:15
Cюзi



Маска

Серед людей іду одна.

Весела, як завжди, всміхаюсь.

Бринить натягнута струна

Там, де болючих місць торкаюсь…

 

Та краще буду я смішна,

Аніж спотворені гримаси…

Дивіться, люди, не сумна!

Та надто сильно душить маска…

© Ірина Лівобережна
abonent_82 Оффлайн · 04.09.2014 в 00:39
abonent_82

самотні жіночі душі, ще й усміхаються, скільки болю ховають усмішки
prokop Оффлайн · 27.09.2014 в 03:03
prokop



Додано (16.09.2014, 19:42)
---------------------------------------------


Додано (24.09.2014, 15:43)
---------------------------------------------


Додано (27.09.2014, 03:03)
---------------------------------------------
Друзі хвалюся: мої дві невеличкі новели "ВІН і ВОНА" і "Хлопчик с поглядом дорослого чоловіка" були надруковані у літературно-мистецькому журналі "Вінницький край". Цим я завдячую заступнику головного редактора журналу, письменниці, заслуженому працівнику культури України Валентині Буздиган і прозаїку, публіцисту-документалісту, головному редактору журналу«Вінницький край», члену Національної спілки письменників України (2012) Вадиму Вітковському. Ця подія значить для мене дуже багато. По переше це визнання мене як автора якого не соромно друкувати поряд з іншими поважними майстрами пера і по друге це дає віру і сили на подальшу творчість. Дякую
Cюзi Оффлайн · 27.09.2014 в 14:11
Cюзi

оу..круто, вони мені подобаються особливо)
як не крути, але проза мені більше до душі)
prokop Оффлайн · 09.10.2014 в 05:29
prokop

Цитата Cюзi ()
оу..круто, вони мені подобаються особливо)
Сюзі дуже дякую за підтримку! wink

Додано (09.10.2014, 05:29)
---------------------------------------------

aleksija Оффлайн · 09.10.2014 в 18:23
aleksija

Юра ,ти у нас справжній митець , молодець віршів все більше й більше
prokop Оффлайн · 23.12.2014 в 02:40
prokop

Дякую Іро! wink

Додано (16.10.2014, 14:30)
---------------------------------------------

Додано (19.10.2014, 19:53)
---------------------------------------------

Додано (04.11.2014, 13:49)
---------------------------------------------

Додано (23.12.2014, 02:40)
---------------------------------------------
Майже артист.

Що ж тепер? Що далі?
Стогнали твої відчуття, а далі життя,
По дорозі вечірнім містом,
Ще б пак, ти ж став артистом,
Ти навіть не відчуваєш холоду,
Майже як з молоду, або на підпитку,
Перебігаєш колію швидко,
Вдихаєш повітря прозоре,
Дивишся з надією в гору і видихаєш,
Пар, неначе дим з цигарок пускаєш,
Навіщо тобі цигарки,
В тебе і так туманні думки,
Крім того, життя прагматичне,
- Агов, чоловіче, знайоме обличчя,
Та ні помилились, і в тому суть,
Вважаєш, що тебе без гриму не впізнають,
Які ж то дурниці, дрібниці,
Щасливо біжиш, це майже політ,
Перед тобою весь світ,
А ще той її поцілунок, попала в вухо,
Прошепотіла: «слухай, я тобі поклала в сумку подарунок»,
І зникла, за вікна темні,
Напевне знала ходи таємні,
А ти лишився і було свято,
З вином і білою ікрою,
Цукерки, торт і «шо такоє?»
Розмови, сміх і щастя сльози,
Згадали навіть по зіркам прогнози,
Потім прощання, дрібнички на згадку,
Робитимеш в житті закладки,
Дуркуватимеш, зав’язуючи шарф як краватку,
Громадська зупинка, дорога до дому,
Напевне то доля бути одному,
Але не ставити крапку, а ставити кому,
Навіть відчуваючи неймовірну втому,
Навіть якщо так добре, що аж погано,
Потім напишеш собі догану,
Насипаючи сіль на кохану рану,
Забув що було, не зна що буде,
Нема нічого, є тільки грудень,
Грудень без снігу, актор без гриму,
Ноги без бігу, життя безмежне….
  ©  Юрій Прокопенко.

Cюзi Оффлайн · 23.12.2014 в 23:17
Cюзi

Цитата prokop ()
Майже артист.
цікаве творіння))
Cюзi Оффлайн · 14.01.2015 в 23:39
Cюзi

Так часом тяжко,
що мені здається,
що серце в грудях вже не б'ється .
Що залишилась по мені
лиш тінь від мене на стіні.
І ця печаль, прискіплива,
як слідчий.
І ця строфа , оголена, як відчай.
І дикий хміль, примерзлий
до воріт .
І на криниці необбитий лід.

Л.Костенко
Cюзi Оффлайн · 15.01.2015 в 12:07
Cюзi

Пісня на слова Ліни Костенко



І ще один вірш..

aleksija Оффлайн · 15.01.2015 в 20:18
aleksija

Гарно ,дякую 
Пісню слухала ,та у мене навушники не дуже хороші ,трохи ,звук наче у банці ,тож ,якщо є текст -дайте прочитати .
Cюзi Оффлайн · 15.01.2015 в 21:36
Cюзi

aleksija

під відео був ось такий текст..чомусь не завершений або така задумка автора

Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:

від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б'ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!

Весь цей розбрат, і р
aleksija Оффлайн · 15.01.2015 в 22:25
aleksija

Або меседж -вирішуйте ,що далі самі .
Філософствую ,пробачте 
Дякую
prokop Оффлайн · 15.01.2015 в 22:47
prokop

Холодна

Здається вийшов пар сьогодні,
Залишив смуток, розпач, відчай,
Стоїш одна біля безодні,
Немов напівзабута притча.
Велична, горда і м’яка хода,
Як біла завірюха снігом оповита,
Чогось бракує, так, чогось нема,
… Кохання, що блукає світом.
Ним марять всі твої сади,
Які стоять узимку голі,
Яких катують холод і вітри,
Сади згасають мимоволі.
Потужна і самотня велич,
Як брила льоду в океані,
Супутників у тебе безліч,
І згодом, жодного в коханні,
Вітрів колючих, сніжна пісня,
Оспівує зимову вишню,
Облиш поняття «до» і «після»,
Життя як пар, що зовні вийшов,
Садів твоїх безмежна врода,
Вдих на весні, зимою видих,
Шкода, на холод зникла мода,
Цінують зараз плодовитих,
Позбудься скованості льодом,
Розтань, пусти любов в сади,
І почуття, вагітні плодом,
Розквітнуть з подихом весни.

©  Юрій Прокопенко.
aleksija Оффлайн · 15.01.2015 в 22:58
aleksija

Гарно ,дякую ,Юра
Cюзi Оффлайн · 16.01.2015 в 12:34
Cюзi

Цитата prokop ()
Холодна

це про зиму???
prokop Оффлайн · 16.01.2015 в 14:03
prokop

Cюзi, майже wink
Cюзi Оффлайн · 16.01.2015 в 22:04
Cюзi

Півроку як пів життя
Дивно як можуть люди вплинути на життя
Раз і нема.

І нічого….що колись важливо для тебе було
Враз і рухнуло як розбите скло

Ніхто не питав і не запитає
Щодень як стіна що наступає
Давить та ламає
Байдуже все чи винний ти чи ні
Вирок готовий
Кати сюди

І йдуть надягнувши маску лицемірну
Посміхаються, слова лються ніби і звичні
Але пронизані злостивістю та гнівом, що в серці їх

Всі ми навколо кати.
Ти мені, а я тобі
Хто ж зупинить цей круговорот скажи?
prokop Оффлайн · 02.02.2015 в 15:11
prokop

Cюзi, гарний вірш. Це твій?
Cюзi Оффлайн · 02.02.2015 в 15:30
Cюзi

prokop, так
prokop Оффлайн · 02.02.2015 в 16:07
prokop

а ще є?
Cюзi Оффлайн · 02.02.2015 в 16:57
Cюзi

prokop, ні немає)я не пишу
prokop Оффлайн · 02.02.2015 в 18:01
prokop

Cюзi, а даремно, в тебе гарно виходить wink
Cюзi Оффлайн · 02.02.2015 в 18:03
Cюзi

prokop, як на мене варто писати коли пишеться і коли це комусь потрібно))
Cюзi Оффлайн · 03.02.2015 в 23:39
Cюзi

Іван Байдак - Я міг би бути поетом
Ліс » Королівство_Гармонія » Толока » Ось,вона творчість!
Сторінка 11 з 12«129101112»
Пошук: